



У неділю в Жадьках провели в останню путь Володимира Кудрявцева – героя, який боронив Україну від російських загарбників та місцевих злочинців – сепаратистів.
Володимир Кудрявцев народився в Жадьках у багатодітній родині. Добре вчився. Зростав лідером і душею компанії.
Пішов захищати Україну добровольцем, воював у добровольчому батальйоні. Згодом став контрактником 93 окремої механізованої бригади. Був кулеметником. Був сонячним променем для своїх побратимів. Мав позивний Кудрик (так його називали і в школі). Кудрик міг умить підняти настрій засмученим друзям, додати їм енергії, налаштувати на роботу і боротьбу. Про це говорили на похороні його побратими. Вони плакали.
Розділили скорботу рідних, друзів та односельців керівники району й села.
Ще зовсім недавно Володимир приїздив додому відвідати рідних. Обіцяв повернутися на новорічно-різдвяні свята.
Загинув у селі Піски Ясинуватського району Донецької області, віддавши своє молоде життя за мирне небо над нами.
Залишилися у вічному горі батьки, брати і сестри, дружина Олена і маленький син Єгор.
Усі ми – у вічній скорботі і зі словами на вустах: «Герої не вмирають».
Герої,на жаль,умирають. Але пам”ять про них живе в нас.
Вовочка мы тебя никогда не забудем! Вечная тебе память!!!
Вічна тобі пам”ять солдат !