Моя Житомирщина

Почути кожного і при можливості допомогти – принцип, яким у своїй депутатській діяльності керується народний депутат України Павло Дзюблик. 24 січня  парламентарій здійснив особистий прийом громадян у Хорошеві. Цього разу на адресу парламентарія надійшло понад 20 заяв-прохань, переважна більшість яких стосувалася матеріальної допомоги на лікування. Крик душі прочитувався у кожному написаному слові від жительок Небіжа та Хорошева, які ведуть боротьбу з важкими недугами. А лікування цих захворювань є дуже дороговартісним. Звучали звернення щодо допомоги в роз’ясненні нарахування пенсій, субсидій, допомогти з  оздоровленням, вирішенням конфліктів побутового характеру, щодо зайнятості та працевлаштування молоді.

• Звичайно, хочеться допомогти кожному, аби люди відчули депутатську руку допомоги. Те, що стосується моєї компетенції як народного депутата України, і, першочергово, як українця, я зобов’язуюсь виконати. До мене щодня звертається багато людей із різними питаннями – хто в письмовій, а хто і в усній формі, –  зазначив народний обранець.

Народний депутат та його помічники-консультанти уважно вислухали всіх громадян, надали конкретні роз’яснення по вирішенню питань. Усі звернення взяті на особистий контроль народним депутатом. Деякі вирішилися відразу на місці, під час особистого прийому.

Багатими на дискусії, взаємний обмін інформацією й обопільне корисне спілкування є зустрічі народного депутата України з активістами сільських громад і місцевими керівниками. Як зазначає Павло Володимирович, він поставив перед собою амбітну мету: відвідати усі сільські ради свого округу, щоб не з чуток, а з перших вуст знати, чим живуть люди, що їм болить – тим більше, коли відбулася реформа децентралізації влади.

Того ж дня Павло Дзюблик побував у Дашинці та Дворищах, котрі увійшли до Хорошівської ОТГ, а також – у Радицькій сільській раді. У кожному населеному пункті, де побував народний депутат, було чимало запитань та звернень. Люди жваво цікавились політичною ситуацією в країні, роботою в парламенті, запитували, дискутували. Адже йшлося й про проблеми окремих населених пунктів. Зокрема, порушувались однаково актуальні для усіх жителів питання скорочення робочих місць, функціонування дошкільних закладів, ФАПів, закладів культури і шкіл та багато інших, на які Павло Володимирович давав відповідні конкретні роз’яснення.

Мешканці сіл занепокоєні земельними питаннями, зокрема і пов’язаними з ринком землі, і  особисто сплатою за здані в оренду паї, невдоволеністю станом доріг. Стурбовані сільські жителі й неприбутковістю утримання худоби в селянських господарствах, оскільки ціни на молоко дуже низькі, а затратність утримання худоби досить висока. Тому селяни сподіваються на цільову державну дотацію, аби не допустити скорочення поголів’я в сільських дворах.

Прикро, але і в нашому, і в інших районах ситуація вимальовується крізь однакова: де ситуація трохи гірше, де – краще, але села, маючи родючі землі й навіть надлишок робочих рук, жевріють: безробіття, відтік молоді, занепад соціальної сфери, брак коштів у сільських громадах на розв’язання найнагальніших проблем. Додати сюди розбиті дороги, відсутність газу й належних побутових умов, диспаритет цін і низькі закупівельні ціни на сільгосппродукцію…

Спілкуючись із людьми, Павло Дзюблик детально охарактеризував нинішню суспільно-політичну ситуацію в державі, не обминаючи і гострих кутів, водночас зупинився на важливості питань, пов’язаних із соціальним захистом людей. Адже найкраще дізнатись про проблеми виборців можна, лише безпосередньо маючи розмову з ними.