![27 27](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/chernyakhiv/thumbs/thumbs_dsc08319.jpg)
![31 31](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/chernyakhiv/thumbs/thumbs_dsc08407.jpg)
![img_6080 img_6080](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/peyzazhi/thumbs/thumbs_img_6080.jpg)
![20111012-dsc_2805-edit 20111012-dsc_2805-edit](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/peyzazhi/thumbs/thumbs_20111012-dsc_2805-edit.jpg)
Запитайте себе, чи часто ви звертаєтеся по допомогу і пораду до природи. Напевно, все-таки рідко. Світ інформаційних технологій все більше забиває нам мізки. Замість того, щоб вийти на вулицю і подихати свіжим повітрям, доторкнутись до прекрасного, ми висиджуємо біля екранів і споглядаємо на них фото живої природи.
Які ж прекрасні літні вечори… Повітря наповнюють аромати спокою і щастя. Мабуть, саме в таку пору відчуваєш внутрішню релаксацію і відпочиваєш як фізично, так і морально. Погляньмо на клумбу. Яскраві квіти милують око, їхні аромати змушують дихати на повні груди.
Але найбільше я люблю Черняхів після дощу. Здається, що земля оновлюється, змиває із себе весь непотріб і залишає тільки найкраще. А квіти, вкриті росою, – це справжній шедевр природи.
Черняхівці, знайдіть час, зупиніться, придивіться – і ви зрозумієте: світ прекрасний!
Дякую авторці за оптимізм)
У цих краплиночках роси – живуть природи голоси…
У старій кам’яниці,
з виноградом і дикими рожами
З дерев’яними сходами
І зеленим плющем у дворі
Проживаєш мій ти
Добираєшся тими дорогами
На які нам не вдасться
Одночасно ніколи зайти.
На одному шляху
Ми сьогодні зустрілися різними
І тому у твій дім
Поцілунок мій не долетить
Проростемо колись
У подвір’ї ми квітами пізніми
Але наше життя
Вже на жаль промайне і згорить.