Моя Житомирщина

Ні, вони поки що не стали поголовно в одну мить перейматися соціально-економічними проблемами району, не навчилися обирати стовідсотково достойних нардепів і навіть не створили ОСББ. Але чого варте єднання душ і помислів, биття сердець в єдиному ритмі, коли разом сумуєш за загиблими героями, чи аплодуєш юному воїнові Денису Пантусу, який виходить на сцену районного будинку культури, чи солдатській матері Людмилі Совсімовій-Паламарчук, яка читає власний вірш про війну, чи хорам Черняхівської гімназії, котрі так щиро співають про свою Україну, що не повірити цій щирості неможливо.
У Черняхові відбувся молебень за Україну та її народ, в якому взяли участь представники різних християнських конфесій, що є на Черняхівщині. Захід підготувала Рада Церков при райдержадміністрації. Він закінчився виконанням хорами й священиками Духовного Гімну України.
Після цього всі перейшли до районного будинку культури, де ознайомилися з книжковою виставкою, підготованою працівниками районної бібліотеки й помилувалися квітковими композиціями на патріотичну тематику, що їх створили самодіяльні майстрині різних підприємств, установ і організацій Черняхова.
А вже працівники культури й аматори сцени цього дня точно перевершили самих себе, примушуючи зал декілька разів вставати.
Заслужений працівник культури Василь Капустін звернувся зі сцени з проханням поповнити волонтерську скриньку коштами для бійців АТО, і люди радо це зробили.
Голова райдержадміністрації Павло Дзюблик, заступник голови районної ради Олександр Гибало й черняхівський селищний голова Іван Бабицький звернулися до земляків з патріотичними закликами й привітаннями з грядущими державними святами.
Черняхівці, розходячись після цих заходів, жваво обговорювали їх і відгукувалися переважно схвально. Всім було приємно відчувати себе маленькими частинками великого народу.