![27 27](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/chernyakhiv/thumbs/thumbs_dsc08319.jpg)
![31 31](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/chernyakhiv/thumbs/thumbs_dsc08407.jpg)
![img_6080 img_6080](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/peyzazhi/thumbs/thumbs_img_6080.jpg)
![20111012-dsc_2805-edit 20111012-dsc_2805-edit](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/peyzazhi/thumbs/thumbs_20111012-dsc_2805-edit.jpg)
У сивій давнині – ті часи, коли прапори стали не лише засобом ідентифікації національної приналежності військових, але й символами окремих військових формувань. Національний прапор та прапор військового підрозділу – потужне джерело виховання патріотизму та підняття військового духу.
Нещодавно в Олевську, славному Олевською республікою та Поліською Січчю, зібралися козаки Древлянського міжрегіонального округу ВГО «Козацтво запорозьке». Представникам формувань різних районів Житомирщини урочисто вручили прапори. Тож є тепер своє знамено і в черняхівських козаків, яких очолює курінний отаман Микола Бутрик, і в жадьківських, якими керує отаман Олександр Прут. Вручено прапор і їхньому очільнику – отаману Новоград-Волинської паланки – Олегові Шевцову.
А чим таким корисним наші славні козаки займаються, крім того, що купляють собі ордени раз на півроку? Може, хтось підкаже? Бо тільки й чути, що їм щось вручають…