Погода в Черняхові
Курс валют
Хмаринка тегів

Історія Черняхівщини Анатолій Мельниченко Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир Благодійність Василь Капустін Волейбол Волонтери Воїни світла Декомунізація День Незалежності України Дзюблик Земляки Конкретні справи Ксаверівка Мистецтво Наші земляки Некраші Новопіль Павло Дзюблик Партія "КОНКРЕТНИХ СПРАВ" Ремонт доріг Рій "Характерники" Сходи сіл Технічний ліцей Троковичі Україна - це МИ ФК "Технічний ліцей" ЧРГО "Україна - це МИ" Черняхів Черняхівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Черняхівська гімназія Черняхівська селищна рада Черняхівська школа Черняхівський районний будинок культури Юрій Малашевич вибори відпочинок команда КОНКРЕТНИХ СПРАВ місцеве самоврядування новини пожежа поліція районна рада спорт футбол

Это flash облако тегов вы можете найти на сайте "WordPress плагины". Для показа облака необходим Flash Player 9 или выше.

Як правильно скласти великодній кошик

Такий звичний сьогодні кошик, який ще називають в деяких селах західної України “кобеля”, на Закарпатті – кошик-дарник, найчастіше траплявся на Поліссі, де було розвинене лозоплетіння. На Галичині ж носили страви на освячення в хустках, чи обрусах (скатертинах), бесагах (подорожніх подвійних мішках).
Традиція ж наповнення корзинки різниться в регіонах України, де край – там і звичай. Церква ж не виділяє необхідні для благословення страви.
Традиційні дві страви, які обов’язково приносять на освячення в храмі – великодній хліб (паска) та яйця. Паску випікали круглої форми, що символізувало сонце.
На Закарпатті та в Галичині прикрашали паски жайворонками, значення яких відсилає до символічних птахів, якими закликали весну.
Найважливішою в пасці є закваска, що символізує слово Боже.
Як закваска збільшує тісто, так і слово Боже, якщо людина сприймає його в своє серце та живе ним, зростає духовно. Те ж, що хліб солодкий є символом радості життя із Богом.
Чимало збереглось традицій пов’язаних із освяченою паскою.
Якщо у родині є дівчина на виданні, то обрядовий хліб кладуть їй на голову і промовляють: “Аби була людям така велична, як ця паска пшенична!” До того ж неодруженій варто було скуштувати 12 “чужих” пасок, щоб до кінця року вийти заміж.
Освяченою паскою дотулялись до худоби, іноді давали скуштувати свяченого.
Перед великодньою трапезою господар надрізав освячену паску із трьох боків на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого, тоді вже розділяв на шматки, які роздавав членам сім’ї.
Неодмінно поруч із паскою в кошику були і яйця (писанки, крашанки, крапанки, дряпанки, тощо).
На центральній Україні для кожного була своя крашанка. На Галичині ж одне яйце ділили поміж усіма членами сім’ї .
Традиційно крашанки найперше були червоного кольору, що пов’язують із легендою про Марію Магдалину, яка прийшла до римського імператора Тіберія із червоною крашанкою, щоб сповістити про Воскресіння Христове.
Нічого освяченого не можна викидати. Так, шкарлупу від яєць кидали на воду примовляючи: “Нехай і рахмани знають, що у нас Великдень.” Іноді закопували під яблуню, щоб добре родила. На Галичині кидали на “стріху” (на дах) чи закопували на чотирьох кутах поля задля врожаю та захисту від нечистої сили.
Коли писали писанки, то яйце не видувалось, це було живе яйце, на якому наносили письмена до далеких предків та побажання, щоб Господь послав здоров’я та врожай на наступний рік.
Писанки були оберегами, їх не їли. Крашанки, дряпанки вживали під час святкової трапези.
Розписували писанки у Страсну П’ятницю, і вважалось, що таке яйце не псується. Порожню писанку могли нести на цвинтар, адже яйце було неживе. Та й втрачалась символіка яйця.
Водою із крашанками вмивались дівчата, “щоб бути рум’яними”. Вони поспішали із Великоднього богослужіння, примовляючи “Скільки за нами людей іде – так щоб і свати йшли”.
Сіль святили обов’язково. Вона символізує якість зв’язку між Богом та людьми, яким потрібно берегти чистоту серця, щоб наслідувати Христа.
До того ж її вважали оберегом. Адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі.
Обов’язково прикрашали кошик вічнозеленою рослиною. На центральні Україні, а також на Стрийщині, – переважно барвінком. На Львівщині та Бойківщині – самшитом.
Що ж стосується вина, то священики не заохочують його приносити до храму, хоч воно має чітку визначену біблійну символіку.
Христос називає себе виноградною лозою, а своїх учеників – віттям. Як віття без виноградної лози не може приносити саме собою плоду, так і люди, які не будуть поєднані із Ісусом Христом не можуть приносити духовних плодів. Вино використовується в найголовнішому таїнстві церкви – Євхаристії, під час Причастя.
Потрібно розуміти, що скоромні наїдки, що приносять на Великдень, благословляються на споживання після Великого посту.
Молитви ж на благословення вина немає.
Ірина Демків, «Українська правда»

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (1 голосів, середнє: 5,00 з 5)
Loading...

1 коментар to “Як правильно скласти великодній кошик”

  • zemlak says:

    Вітаючи з світлим Воскресінням Христовим, щиро бажаю нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов.
    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Залишити коментар

Випадкове фото
5 6 28 100_1528
Архів новин
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Статистика