![27 27](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/chernyakhiv/thumbs/thumbs_dsc08319.jpg)
![31 31](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/chernyakhiv/thumbs/thumbs_dsc08407.jpg)
![img_6080 img_6080](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/peyzazhi/thumbs/thumbs_img_6080.jpg)
![20111012-dsc_2805-edit 20111012-dsc_2805-edit](http://chernyakhiv.org.ua/wp-content/gallery/peyzazhi/thumbs/thumbs_20111012-dsc_2805-edit.jpg)
Гуляючи біля Черняхівського ставу, побачила родину білих лебедів. Двоє дорослих і шестеро їхніх малят. Раніше ця пара була просто перелітною і зупинялася в Черняхові, щоб відпочити. Але п’ять років тому вони оселилися на нашому ставку.
Милуюся птахами. Мимо проходять дітлахи й кажуть, що раніше в цій пернатій родині лебедят було не шестеро, а восьмеро. Буцімто хтось убив двоє малих. Бідна лебединя зажурена: за тими двома сумує.
Вирішую підгодувати птахів щойно купленим хлібом. Хтось дивиться на мене схвально, а хтось як на дивачку. У сучасному світі небагато людей, котрі піклуються про природу, та й узагалі про лебедів, які є рідкісними в нашому краї.
Здається, більшість через щоденні клопоти не зважає на подібну красу, що дарує природа. А дарма.