Моя Житомирщина

Додому повернулися демобілізовані бійці  другого батальйону 95-ї Житомирської аеромобільної бригади. Серед них і наші земляки: кіборг, який захищав Донецький аеропорт, Василь Іваницький із мінометної батареї та Олександр Козачок із п’ятої роти. Радості зустрічаючих і вдячності героям, які ризикували власними життями заради всіх нас, заради України, – не було меж.

До рідних і друзів під час зустрічі долучилися й волонтери. Координатор волонтерів Черняхівщини Людмила Совсімова передала низький уклін хлопцям від їхніх земляків, а також солодощі від приватного підприємця Андрія Нечуя – Вітра.

Звісно, герої раді, що повернулися до своїх рідних живими. Але тримають у серцях сум за полеглими побратимами. А в душах – вдячність усім жителям Черняхівщини, які їх підтримували на війні. Особливо ж волонтерам і дітям та педагогам Черняхівської школи, котрі передавали їм на передову продукти, обереги, листи й малюнки, плели для них і для їхніх побратимів маскувальні сітки. А як же інакше? У цій школі навчаються діти Олександра Козачка та Василя Іваницького, а також багатьох воїнів-оборонців України від російського агресора та доморощених сепаратистів.

Демобілізовані воїни вступають у мирний період свого життя. Знаємо, що і тут вони будуть найкращими.