Погода в Черняхові
Курс валют
Хмаринка тегів

Історія Черняхівщини Анатолій Мельниченко Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир Благодійність Василь Капустін Волейбол Волонтери Воїни світла Декомунізація День Незалежності України Дзюблик Земляки Конкретні справи Ксаверівка Мистецтво Наші земляки Некраші Новопіль Павло Дзюблик Партія "КОНКРЕТНИХ СПРАВ" Ремонт доріг Рій "Характерники" Сходи сіл Технічний ліцей Троковичі Україна - це МИ ФК "Технічний ліцей" ЧРГО "Україна - це МИ" Черняхів Черняхівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Черняхівська гімназія Черняхівська селищна рада Черняхівська школа Черняхівський районний будинок культури Юрій Малашевич вибори відпочинок команда КОНКРЕТНИХ СПРАВ місцеве самоврядування новини пожежа поліція районна рада спорт футбол

Это flash облако тегов вы можете найти на сайте "WordPress плагины". Для показа облака необходим Flash Player 9 или выше.

Нескорені воїни – герої з Черняхівщини

Уся Черняхівщина два роки переживає за долю Сашка Фурмана із Зорокова, який пропав безвісти в зоні АТО 22 травня 2014 року під Рубіжним. Співчуває дружині Олі, яка залишилася із трьома дітками і твердо вірить: Сашко – живий!

1 вересня, у перший клас пішла старша донька Сашка й Ольги Марина. Поряд були її молодша сестричка Олександра і, на руках у бабусі, малий братик Максимко. Вони – копії свого тата – біляві, із блакитними очима, із такою самою посмішкою.

До них у гості приїхали татові побратими з 30-ї механізованої бригади Олександр Тарнавський із  Забріддя та Геннадій Зюбрій із Троковичів.

14222292_275306476195593_8273406932614150256_n

Хлопці дивилися на радісну Марину, яка калатала дзвоником, а самі думали: “Хай би ж наш Сашко побачив цю мить, хай би й він  був тут – поряд зі своїми дітками й дружиною Олею.” Думки летіли далеко на фронт, під Рубіжне. Геннадій пам’ятає, як усе було…

Ще у Сєвєродонецьку їх із Сашком Фурманом поставили  заряджати зенітні установки. Весь час виконували завдання разом, завжди були поряд, підтримували одне одного. А тут, під Рубіжним, їх розділили по різних машинах. Сашко встиг подзвонити додому Олі і сумно сказав: “Дуже шкода, що нас із Геною розділили, нам було легше на війні вдвох, ми ж земляки.” Це була їхня остання розмова. І ще додав: “Я не знаю, куди я їду. Кудись їду…”

Той страшний бій почався 22 травня 2014 року о 6 годині ранку. Сепаратисти взяли наших танкістів 30-ої бригади в щільне кільце: з одного боку  болото, з іншого – міст, за яким відразу блокпост  ворога. Хотіли розвернути колону, але дорогу місцеві жителі перегородили колодами.

Почали відкидати колоди, розгородили шлях і о 10 годині, після того як вишикувались у колону, вирушили в дорогу. Почувся один сильний постріл, і почався хаос. Стрілянина, все в диму, нічого не видно.

Побратим Юрій Євманчук бачив Сашка, пораненого в плече. Почали розсідатися по машинах і від’їжджати хто куди. Очевидці розповідали, що приїхала швидка, з неї вискочили сепаратисти, переодягнені у попівські ряси, з-під яких стирчали автомати, посадили Сашка Фурмана у швидку. Після цього його ніхто не бачив, його слід обірвався…

У цьому ж бою тяжко поранили в голову Сашка Тарнавського, який місяць пролежав у комі. Лікарі давали 1%, що виживе. Один осколок так і залишився у голові: його небезпечно було виймати. Рік – по госпіталях. Вчився разом із мамою – Валентиною Петрівною, як у дитинстві, по-новому складати слова по складах, потім – у речення, помаленьку  ходити. Ще півроку реабілітації в санаторіях і завжди, як ангел-охоронець, поряд мама. Попри все Сашко – великий оптиміст, жартуючи, заряджає всіх позитивною енергією. Його весела вдача допомагає вистояти і вижити всім смертям на зло.

У наших хлопців непохитна віра, що в Україні все буде гаразд. Вони – наші козаки, воїни свободи. І ми всі, їхні земляки, низько вклоняємося їм за мужність і самопожертву.

А дружині Сашка Фурмана Олі і їхнім трьом діткам найбільше зараз потрібна  моральна підтримка, допомога від держави, односельців. Згадуються слова пісні:

Не сумуй, коли мене немає,

Помолись і поцілуй дитину,

Пам’ятай, Господь оберігає

Тих, хто захищає Батьківщину!

Усім дітям наших героїв хай посміхається світла доля. Хай береже їх Господь.

Людмила СОВСІМОВА

z_4fba87d2

 

 

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (2 голосів, середнє: 5,00 з 5)
Loading...

Залишити коментар

Випадкове фото
4 11 14 21
Архів новин
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Статистика