Погода в Черняхові
Курс валют
Хмаринка тегів

Старт в осягненні рідної мови

Мова – одвічна колиска мого народу, безцінний скарб, переданий у спадок від славних предків неосяжної рідної України. Слово українське дзвінке і стобарвне, виплекане ніжними маминими колисковими, батьківською порадою. Воно дане нам Господом як неоціненний дар, що й робить із нас народ – єдиний і неподільний.Певною мірою згуртовують, пробуджують національну свідомість ще з юних років різні мовні та літературні конкурси. Одним із них є Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. У ньому беру участь із п’ятого класу. Кожного разу все більше й більше проймаюся атмосферою конкурсу, любов’ю до рідного слова, почуттям обов’язку й усвідомленням своєрідної місії: вшанування і збагачення нашої мови. У цьому навчальному році я знову стала переможницею обласного етапу вже ХVІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Нині я випускниця Головинської гімназії, лишається перегорнути останню сторінку шкільного життя. Важко вже уявити себе без конкурсів, олімпіад. Можливо, для когось це здається дивним, але вони й справді стали частиною мого життя. Звісно ж, багато часу вимагає підготовка. Завдання щороку оригінальні, цікаві, деякою мірою складні, тому доводиться запам’ятовувати багато матеріалу, постійно повторювати вже пройдене, адже тільки так можна засвоїти вивчене. Зараз я чудово помічаю плюси участі в конкурсі, навіть у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання. Звісно ж, працювати ще є над чим, адже наша мова багатогранна, неосяжна, а завдяки творчому змаганню виникло бажання поступово опановувати її потаємні, ще незвідані глибини.
Щиро переконана, що конкурс імені Петра Яцика – це хороший старт в осягненні рідної мови, її вивченні.
Інколи проймає сум, коли згадую перші хвилювання, коли заходила до аудиторії, бралася до роботи, з нетерпінням чекала результатів, з острахом підвести тих, хто покладав на мене свої сподівання, вже неодноразово довіряв представити не лише рідну гімназію, а й район та навіть область. Це велика честь для мене, і я дуже вдячна, що маю таку безцінну можливість.
Сьогодні наша держава переживає нелегкі часи. Нині, як ніколи, важливо бути згуртованими, не допускати чвар, суперечок, адже ми єдиний народ. Тому шануймо, любімо рідну мову, за яку проливають кров, віддають життя.
Мово, моя берегине,
Сили, снаги джерело.
Серцем до тебе прилину
І пригорнуся крилом.

Ти мого щастя колиска
І незвичайна, й проста,
Буду далеко чи близько,
Ти моя віра свята.

Ти запашна, пишна квітка,
Чиста, грайлива роса,
Сильна і ніжно-тендітна,
В кожному слові краса.

Мова – надія і доля,
З нею до поступу йду.
Мова – нескорена воля,
Що загартовує дух.

Мово, ти щира молитва,
Знову за правду йде бій,
Ми переможем цю битву,
Ти наш святий оберіг.

Марина Краснобока, учениця 11 класу Головинської гімназії

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (Поки ніхто не голосував)
Loading...

Залишити коментар

Випадкове фото
22 24 32 dsc_0869
Архів новин
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Курс валют