Моя Житомирщина

Близько року тому наш земляк, сержант розвідувальної роти 30-ї окремої Новоград-Волинської механізованої бригади Юрій Євпак загинув на війні з російським окупантом.

Повістка про мобілізацію прийшла йому у Великогорбашівську сільську раду. Хоч жив у Житомирі – відразу приїхав до Черняхівського військкомату. Не вмів ховатися за спини інших.

У серпні минулого року виконував бойове завдання під Степанівкою шахтарського району на Донеччині. Біля Савур-могили – символу боротьби українського народу проти ординців.

Під Степанівкою йшли жорстокі бої: росіяни вогнем «Градів», артилерії, мінометів поливали позиції наших бійців. Кидали на зачистку села танки й піхоту. Масштаби трагедії – величезні.

Саме там загубився слід Юрія Євпака. Після звільнення тієї території від ворога знайшли тіла наших бійців, закопані окупантами. Завдяки проведенню ДНК-експертизи вдалося ідентифікувати тіло Юрія. 21 лютого його поховали на кладовищі у Великій Горбаші.

У Юрія залишилися дружина Наталія, донька Катерина та син Артем, невтішні у своєму величезному горі батьки.

Того дня родину героя приїхали підтримати керівники району, бойові побратими, волонтери,односельці.

Траурний мітинг вів сільський голова Ігор Ремез. Щирі слова про загиблого воїна говорили учні місцевої школи.

Вічна пам’ять герою. Будьмо достойними його подвигу.