Погода в Черняхові
Курс валют
Хмаринка тегів

Вірші черняхівки Алли Цуд написані для нас

Справжня поезія буває різною: Павло Тичина не схожий на Максима Рильського, А Ліна Костенко – на Івана Драча. Проте, як на мене, вірші завжди «схожі» на своїх авторів. Вірші черняхівки Алли Цуд схожі на неї, як на рідну матір: такі самі  щирі та сповнені народної філософської мудрості.

Алла Цуд

Надрукувати у нас свою поезію  Алла погодилася не відразу: як правило, поети самокритичні. Якщо вони поети, а не графомани. У другому випадку несуть і несуть своє римування до редакцій.

Хоча Аллі Цуд не звикати до публічності. Працюючи в Черняхівському районному будинку культури, почувається на сцені своєю. А із заснуванням Черняхівського молодіжного  театру ляльок стала однією з його зірок. Не перебільшую, бо ж озвучені нею персонажі дуже подобаються юним і дорослим глядачам.

Arbtjmbw51k

Алла каже, що саме своїм колегам – працівникам культури вдячна, що допомогли розкритися її поетичній душі. Та як же інакше? У першу чергу митця зрозуміє саме митець. Зрозуміє і допоможе самореалізуватися. Тому каже теплі слова і на адресу директора районного будинку культури Василя Капустіна, і керівника лялькового театру Нікіти Перцева,  і всіх своїх друзів-колег.

Алла Цуд належить до тих людей, які черпають натхнення у всьому і всіх. Та і є в кого: крім колег і друзів, надихають її на творчість чудові сини, чоловік, мама. Не шкодує ні для кого своїх віршів. Не жаліє нікому свого душевного тепла. Так щиро, чесно і нефальшиво ділиться ним із усіма, що розуміємо: збирає вона, звісно, «власні врожаї», але дарує їх, не шкодуючи, усім нам.

Наталя КОВШЕВНА

ОПТИМІСТИЧНЕ

Жнемо завжди лиш те, що  сіємо.

Бува, життям іти таки не вміємо.

І пливемо  за течією

Услід за долею своєю.

Лишаються на березі надії,

Нездійснені колишні мрії.

Нерозпочаті справи термінові,

забуті друзі й незнайомі нові.

Ти постарайся і схопись за соломинку –

І сила витягне тебе  у ту ж хвилинку.

Зіпнись на ноги, озирнись,

На поклик волі озовись !

Іди, іди навпроти течії!

І пам’ятай:  збираємо лиш власні врожаї.

 ПРО ТЕБЕ

В глибоких водах тихо, темно,

Щось там розгледіти – даремно.

Не видно відображення з води,

Хоч цілий вік дивись туди.

Не лащаться об берег хвилі –

Лиш тіні в очеретах потемнілі.

Незатишно, коли вода мовчить,

Свою ховає силу, ніби  спить.

Та як підніметься з глибин буремна сила,

Ще й зареве, нагадуючи звіра, –

І душу виверне, й навчить:

Не все те тихе, що мовчить.

 ЖІНОЧА ТАЄМНИЦЯ

У цю предсвятковую п’ятницю

відкрию я страшенну таємницю:

Коли Господь творив найпершу жінку, –

Він під Адамове ребро поклав родзинку.

Гадаєте, чоловіки нас обіймають?

Та ні ! Вони родзинку ту шукають!

Не можуть, бідні, осягнути,

Що саме має їх до нас тягнути.

І заглядають пильно у зіниці,

Мудрують і складають небилиці…

Шукайте ж без упину щохвилинки:

У кожної із нас – своя родзинка.

 ЕЛЕГІЯ ПРО СЛЬОЗИ

Сльоза людини – кров душі,

А кров моя – то сльози тіла.

То й плачу я, щоб не щеміли

В душі печальні спориші.

Сльозу берізки соком звуть,

Ті сльози люди п’ють і пють…

Живицею сосна затужить –

Для нас це лиш смола, мій друже.

Вікно заплаче у осінню пору,

Бо холодно йому знадвору.

У матері збіжить журби сльозинка:

За світом десь її дитинка.

Я ж вам бажаю стільки бід, –

Ну,  десь так – як наплакав кіт!

ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ

Я не помру –

Впаду ранковою росою

Чи вигнуся веселкою – дугою.

Рясним дощем  проллюсь

на трав’яні покоси.

Я не помру.

А чи жила я досі?

Алла ЦУД

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (7 голосів, середнє: 4,43 з 5)
Loading...

14 коментарів to “Вірші черняхівки Алли Цуд написані для нас”

  • Черняхівець says:

    віршики наче непогані… хоча назва статті не зовсім відповідає суті (“Вірші черняхівки Алли Цуд написані для нас” vs “Надрукувати у нас свою поезію Алла погодилася не
    відразу”) – то може все таки писались вони не для нас? до того ж “веселкою – дугою” скоріш за все мало бути через дефіс, а не тире…, хоча тут автор має право ставити знаки, як йому заманеться…

    • Golos narody says:

      У поезії і в поетів не все так просто, як може здатися на перший погляд. Поети завжди пишуть для читача, але не завжди і не відразу публікують вірші. Причин багато. І одне другому не заважає.
      А “веселкою – дугою” пишеться через тире. Бо це прикладка, а дефіс – це частина слова, як-от “як-небудь”,”все-таки”, “будь-який”)

      • Черняхівець says:

        Прикладка — різновид означення , який називає ознаку
        предмета і водночас, будучи вираженою іменником ,
        дає йому нову назву.
        Прикладка, як і означення взагалі, відповідає на
        питання який? : Освітлений вогнями, підходить пароплав
        ( який? ) «Тарас Шевченко» (О. Довженко). Проте
        прикладку можна використати і в якості означуваного
        члена, якщо його пропустити: Освітлений вогнями,
        підходить «Тарас Шевченко». У першому реченні в
        якості підмета виступає слово пароплав, а в другому —
        «Тарас Шевченко» , яке в попередньому було
        прикладкою.
        У лапки беруться й не змінюються лише ті прикладки,
        що означають умовні назви газет, журналів, творів,
        заводів, підприємств (без слова «імені»), пароплавів,
        колективів тощо: Я на палубі пароплава «Некрасов» (О.
        Довженко). Ніякої робітничої маси в організаціях «Гарт»
        і «Плуг» не було і ще довгенько не буде (М. Хвильовий).
        Якщо така прикладка вживається як самостійна назва
        (тобто без означуваного слова), то вона так само
        береться в лапки, але змінюється: Вважаючи боротьбу
        між: «Гартом» і «Плугом» за недоцільну, ми в той же час
        стверджуємо: молоде мистецтво може вигартуватись
        тільки в процесі баталій по художніх установках (М.
        Хвильовий).
        Інші прикладки в лапки не беруться і звичайно узгоджу­
        ються з означуваним словом — принаймні у відмінку.
        Не беруться в лапки й назви автобусних та залізничних
        маршрутів: автобус Київ — Черкаси , поїзд Київ — Харків.
        Якщо спочатку йде слово з широким (родовим) значен­
        ням, а потім — із вузьким (видовим чи одиничним), то
        прикладка пишеться окремо, якщо ж навпаки — то
        через дефіс: ріка Дніпро і Дніпро-ріка , озеро Світязь і
        Світязь-озеро , трава звіробій і звіробій-трава , птах ворон
        і ворон-птах . Однак терміни на зразок гриб-паразит ,
        жук-короїд , льон-довгунець , заєць-русак пишуться через
        дефіс (хоч тут спочатку широка, а потім вузька назва).
        У випадках, коли не можна встановити, яке значення
        ширше, а яке вужче, прикладка, як правило, пишеться
        через дефіс: учитель-фізик і фізик-учитель , відповідь-
        репліка і репліка-відповідь , механік-водій і водій-
        механік .
        Проте окремо пишуться прикладки у висловах на
        зразок красуня дівчина , жаднюга вовк, богатир юнак , у
        яких перший іменник має суто означальне значення.
        Але й у цих випадках допустиме написання прикладок
        через дефіс: Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс
        жмут мотуззя (Ю. Яновський). Тоді загорілися іскри в
        чорних очах красеня-юнака (І. Ле).
        Іноді прикладка до означуваного слова приєднується
        за допомогою пояснювального сполучника як . Така
        прикладка комами не виділяється: Шевченко як поет
        відомий у всьому світі (можна сказати: Шевченко-поет ).
        Прикладка з пояснювальним сполучником як
        виділяється комами з обох боків лише тоді, коли вона
        має причинний відтінок: Кривинський, як посередник,
        вийшов наперед громади (Панас Мирний). Тут прикладка
        як посередник вказує на причину, чому Кривинський
        вийшов наперед громади (бо він був посередником).
        Прикладка (за винятком назв станцій та портів)
        звичайно узгоджується у відмінку з означуваним
        словом: річка Буг , річки Бугу , річкою Бугом , у річці Бузі;
        озеро Світязь , озера Світязя , в озері Світязі ; гора
        Говерла , гори Говерли, за горою Говерлою ; трава полин,
        трави полину , травою полином ; заєць-біляк , зайця-
        біляка ; але: на станції Жмеринка , за станцією Жмеринка
        і под.
        У діловій, військовій та науковій мові назви населених
        пунктів та географічні назви постійно стоять у формі
        називного відмінка, незалежно від форми означуваного
        іменника: у селі Черників (звичайно: у селі Черникові ),
        за річкою Ірпінь (звичайно: за річкою Ірпенем), на горі
        Близниця (звичайно: на горі Близниці ).
        Відокремлені прикладки
        Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот,
        який виступає в реченні як різновид означення.
        Відокремлюється комами, якщо:
        стоїть після пояснювального слова, виражається
        іменником (здебільшого власною назвою): Навкруги
        чорне страшне море, безодня води і гніву.
        стосується особового займенника: Далеко за синім
        морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі
        щастя.
        стоїть перед пояснювальним іменником і має
        відтінок обставини: Чудовий піаніст, Лисенко
        надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена,
        Шумана, Ліста.
        приєднується словами або, на ім’я, на прізвище,
        родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а
        саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад,
        зокрема, особливо та ін.: Людський хлопець, дядька
        Лева небіж, Лукаш на імення.
        приєднується сполучником як і має відтінок причини.
        Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в
        реченні: Як сестра, схилилась над тобою невтомна
        подруга, сувора творчість.
        Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом
        як указують на інші додаткові відтінки або мають
        значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.
        Відокремлені прикладки відділяються тире:
        якщо вони стоять у кінці речення й перед ними
        можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме: У
        хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка.
        якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі
        розділові знаки: Мати — ставна, смаглява гречанка, що
        була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала
        вузли, коли дівчата зайшли до хати.

        • Пан says:

          Оце поперло чувака….

          • Golos narody says:

            Зайшла в майстерню сайту узгодити коментарі й отримала море задоволення: такий інтерес до правописання ну, просто похвальний). Але не думаю, що варто цитувати величезними шматками лінгвістичні статті. Якщо справді хочете знати, поясню по-простому: дефіс – орфографічний знак, який розділяє частини слова, а тире – пунктуаційний, який ставиться між різними словами. То якщо прикладка – це означення, а означення – це самостійне слово, то як між ним та іншим словом може стояти дефіс? Але підмічено правильно: за ще дореволюційною традицією в шкільних підручниках тире при прикладках називають дефісом (традиційний метод номінації як виняток із правил). Насправді це тире. Та й прикладка вивчається у синтаксисі й пунктуації, а не в орфографії. Ще раз дякую за коментарі та інтерес до рідної мови)

          • Черняхівець says:

            тобто тут “Село обрамлене веселкою-дугою (П. Дорошко).” не дефіс, а тире? але ж біля тире з обох боків мають бути пробіли чи не так?

      • Черняхівець says:

        якось тут по правилам щодо тире сумніви залишаються…: ) хоча то справа автора:)

        • Черняхівець says:

          ось що з цього приводу пишуть ЛИСИЧЕНКО Лідія Андріївна та МАЛЕНКО Олена Олегівна в книзі “УКРАЇНСЬКА МОВА. ПРАКТИКУМ. 10–11 КЛАСИ”
          Непоширені прикладки, виражені загальною назвою, поєднуються з означуваним словом дефісом (рискою):

          Для тебе збираю я слова-зірки (В. Сосюра).
          Село обрамлене веселкою-дугою (П. Дорошко).

  • Пан says:

    Талановиті в нас люди живуть в Черняхові. І скромні.Гарні вірші. Дякую.

  • Zenlak says:

    Молодець Aла! Молодець Ковшевна ,що знайшла талант!

  • Zenlak says:

    А взагалі ? Що це за критика? Проста жінка написала гарні вірші, треба побажати Аллі творчих ідей!

    • Черняхівець says:

      А де Ви критику побачили? Я лише за, навіть із задоволенням почитаю нові творіння наших земляків. Думав, що там просто описка, але то ” в шкільних підручниках тире при прикладках називають дефісом”, хоча тут постає ще більш цікаве питання: що ще не так у наших підручниках? Бо по них же наші діти навчаються…

      Хотів правду знайти, а став майже ворогом народу:)

Залишити коментар

Випадкове фото
15 20 34
Архів новин
Вересень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
Курс валют