Моя Житомирщина

Нещодавно відійшов у засвіти відомий в області борець за справедливість, громадський активіст і патріот України Володимир Дворецький. Народився Володимир Петрович 19 квітня  1945 році в селі Миньківці Андрушівського району сьомою дитиною у багатодітній сім’ї Петра Федоровича Дворецького. 

Предки його батька були шляхтичами і однодворцями, однак Жовтневий переворот в Петрограді  1917 року та переслідування більшовиків поклали край спокійному життю. 1925 року батько одружився. Влада змусила вступити до колгоспу.  У сім` ї його метері  Ганни Іванівни Кондратюк було 11 дітей,

Батько – учасник трьох воєн, мати працювала в колгоспі. Діти допомагали батькам на фермі, у полі, в лісі, але злиденне колгоспне життя примушувало родину самостійно шукати свій шмат хліба.

Закінчивши школу з похвальним листом, він вступив до Українського республіканського сільськогосподарського технікуму, який  1964 року закінчив із відзнакою, став агрономом – плодоовочівником. У 1964 – 1967 роках служив в армії.

1967 року в своєму рідному селі Маньківці працював директором будинку культури.

Збагнувши труднощі сільського життя, коли за важку  працю нічого не платили,  він  вирішив направити свої знання та досвід в русло політичної діяльності  та боротьби за кращу долю селянства. Цьому тоді сприяли відносні подихи волі в суспільстві, хрущовська відлига, розвінчання культу особи Сталіна, грандіозні плани побудови комунізму.

Світогляд його покоління формувався на комуністичних ідеалах соціальної рівності, його покоління свято вірило у здатність КПРС створити справедливий суспільний лад та реалізувати гасло «від кожного – за здібностями, кожному – за потребами».

1967 року був призначений інструктором, а згодом обраний другим, а потім і першим секретарем Черняхівського райкому комсомолу. Згідно зі встановленою тоді традицією, був відповідно обраний депутатом районної ради депутатів трудящих. У 1969 році став членом КПРС. Мав урядові нагороди.

Перед ним стелився утоптаний шлях  партійної кар’єри. Однак він дуже швидко переконався, що надії на демократичні зрушення в суспільстві є ілюзією. Партійний апарат був відірваний від народу . Керівниками райкому визнавався лише принцип, як він влучно казав,  «кожному – по блату».

Володимир Дворецький  вчасно усвідомив, що в партійних виступах та офіційних документах говориться одне, а в щоденному житті відбувається зовсім інше.

Його критична оцінка партійного апарату призвела до конфлікту з партійною верхівкою району та виключення його з лав Комуністичної партії у 1970 році та звільнення з місця роботи.  За таких обставин знайти належну роботу в районному центрі було майже неможливо.

1971 – 1976 роки – Очеретянська восьмирічна школа. Вчитель історії, біології, трудового навчання, хімії, фізичної культури.

У 1972 році, працюючи учителем у сільській школі, він паралельно закінчує Луцький педагогічний інститут, отримує диплом учителя історії. В цей час у ньому зростає переконливість у своїй правоті. Відчувши тягу до реформаторської діяльності в сфері освіти, починає займатись науково-педагогічною роботою. Рецензував пошуково-дослідницькі спроби вчителів історії , готував до видання свою книгу. Як він стверджував, реалізації його планів завадила заборона з боку панівної партії, хоча й мав  позитивні висновки міністерства освіти та низки науковців – практиків.

Черняхівська середня школа -1977–1989 роки – військовий керівник, вчитель історії, географії, основ держави і права

У період 1985 – 1990 років  постійно виступає проти переслідування людей за переконання. Боротьба протягом багатьох років загартувала та навчила його сміливо протистояти будь-якому тискові, змусила зайняти чітку громадську позицію, він завжди намагався відстоювати інтереси людини, не зраджуючи критерії правди та справедливості.

Андріїська середня школа 1989–1991роки. Військовий керівник, вчитель історії, основ держави і права, етики, трудового навчання, фізичної культури.

Працював також керуючим справами ЗАТ і ВАТ “Вібросепаратор” в Житомирі.

З 1991 по 2005 рік Володимир Петрович працював у Житомирському міськвиконкомі на посаді помічника першого заступника міського голови.

З перших спроб демократизації життя в незалежній Україні брав активну участь у всіх політичних акціях, свого часу був обраний заступником голови Громадського фронту Житомирщини «За розбудову самостійної держави України».

1994 року на перших виборах до Парламенту незалежної України балотувався кандидатом у народні депутати  по Баранівському виборчому округу, до якого тоді входив  Черняхівський район. Активно сприяв становленню  козацького руху на Житомирщині.

За своє життя отримав велику багато державних та громадських відзнак і нагород.

Вдовою залишилася дружина  Лідія Петрівна, яка працювала завідуючою  дитячого садка в Черняхові, залишив невтішними  двох синів, дочку та онуків.

Поховали  Володимира Дворецького у Черняхові.

Земля йому пухом, вічний спокій його душі.