Погода в Черняхові
Курс валют
Хмаринка тегів

Історія Черняхівщини Анатолій Мельниченко Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир Благодійність Василь Капустін Волейбол Волонтери Воїни світла Декомунізація День Незалежності України Дзюблик Земляки Конкретні справи Ксаверівка Мистецтво Наші земляки Некраші Новопіль Павло Дзюблик Партія "КОНКРЕТНИХ СПРАВ" Ремонт доріг Рій "Характерники" Сходи сіл Технічний ліцей Троковичі Україна - це МИ ФК "Технічний ліцей" ЧРГО "Україна - це МИ" Черняхів Черняхівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Черняхівська гімназія Черняхівська селищна рада Черняхівська школа Черняхівський районний будинок культури Юрій Малашевич вибори відпочинок команда КОНКРЕТНИХ СПРАВ місцеве самоврядування новини пожежа поліція районна рада спорт футбол

Это flash облако тегов вы можете найти на сайте "WordPress плагины". Для показа облака необходим Flash Player 9 или выше.

На Житомирщині померла найстарша жінка України, 107-річна схимонахиня Іоанна

24 січня 2019 року  відійшла у Вічність найстарша жінка України, схимонахиня Іоанна. Матушка не дожила два тижні до свого 108-річчя. Вона пережила дві світові війни, голодомори, епідемію туберкульоз, 18 років була на засланні через любов до України.
Схимонахиня була насельницею Жіночого ставропігійного монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері в урочищі Кип’яче. Обитель у селі Чоповичі Малинського району називають “жіночим Афоном на Житомирщині”.
Майбутня схимонахиня Іоанна, в миру – Марія Дмитрівна Мороз, народилась у селі Малий Кучурів Заставнівського району Чернівецької області. Маленька Марійка виховувалася в простій, віруючій селянській сім’ї. Її батько був австрійцем, а мати – українкою. З малих років тітка навчила дівчинку писати, читати та привчила до святої віри.
Їй ще не було чотирьох років, коли розпочалася Перша світова війна: «Я була на вулиці – як раптом у всіх трьох церквах задзвонили дзвони, назустріч йшли дві жінки, і одна сказала: «Війна ся зачала». Батька забрали у солдати. Схимонахиня навіть пам’ятала, як повз село проїжджав австрійський король Франц Йосиф.
Довгожителька згадувала страшний період, коли у рідному селі вирував тиф. Ізолятор для важкохворих був облаштований у колишньому будинку священика. Жінка не боялася смерті. Як відомо, вошей – переносників тифу – відганяє гас (керосин). Тому, обв’язавшись хустиною, змоченою у гасі, йшла до хворих, приносила їм молоко, годувала з ложечки.
Свій шлях матушка Іоанна присвятила Богові та Батьківщині. Рідні вважають, що за важкі страждання за віру й за Україну Господь і дарував матушці такі довгі літа.
Коли війни, голод, хвороби відступили, прийшли нові випробування. Чоловіка Марії арештовують і на цілих 10 років відправляють на Урал за націоналістичні погляди. «Прийшли вночі і забрали. Забрали за Україну!», – згадує арешт чоловіка.
Не оминула заслання і сама Марія. Родину розкуркулили (мали п’ять гектарів землі та дві корови, два коня) і теж відправили на висилки в Сибір. Але Бога забрати з її серця не вдалося жодним лихоліттям. З Божою милістю змогла все пережити й зберегти добре серце та віру в перемогу добра.
Своїми молитвами Марія виховала онука Романа, який став священиком і в 90-х роках розпочав у столиці розбудову та відродження храмів при лікарнях та заснував сестринство милосердя. І сьогодні сестри, багато з яких згодом стали монахинями, згадують як тоді разом з батюшкою ходили по цвинтарях Києва, знаходили братські могили, могили священнослужителів та монахів. Отець Роман служив службу, і всі разом опікувалися могилами – розчищали, прибирали. Нині протоієрей Роман Барановський є благочинним лікарняних храмів столиці, настоятелем храму святителя Михаїла, першого митрополита Київського. Трудами отця Романа було відроджено та розбудовано три монастирі, які знаходяться в урочищі Кип’яче, – Казанської ікони Божої Матері, Афонської ікони Божої Матері та Силуана Афонського; відкрито близько 30 лікарняних храмів.
Коли діти, онуки та правнуки твердо стали на ноги, усі визначилися у житті, Марія Дмитрівна Мороз зрозуміла, що їм усім потрібна більше молитовна допомога. Тому вона повністю присвятила себе служінню Богові.
По Благословенню Блаженнішого Митрополита Онуфрія, у 2008 році вона була пострижена в іночество. У 100-літньому віці пострижена в монашество, а згодом у велику схиму з іменем Іоанни. Під час перебування та служіння у обителі Блаженнішого Митрополита Володимира (нині покійного), а також Блаженнішого Митрополита Онуфрія, матушка Іоанна отримала їх святе благословення на подальший монашеський подвиг.
Торік житомирські лікарі змогли частково відновити зір довгожительці і вона вперше за багато років побачила своїх рідних, які приїхали до неї в обитель.
Матушка постійно перебувала в молитві. Просила Бога за всіх людей, які притікали до неї звідусіль, молила Бога за мир в Україні та всьому світі. Адже на монастирях та на молитвах монахів тримається весь світ. Неустанна молитва була в її серці та на устах. Матушка весь час повторювала: «Ісусе Христе, помилуй нас!».

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (Поки ніхто не голосував)
Loading...

Залишити коментар

Випадкове фото
5 23 27 20111012-dsc_2805-edit
Архів новин
Лютий 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Січ    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728  
Курс валют